Особливості психічного розвитку дітей 4-го року життя

Характеристика віку: "чотирьохлітка" вважається важким. Дитина перебуває у деякій дисгармонії із самою собою і з навколишніми, рухи рвучкі, прагне когось вдарити, штовхнути, щось перевернути. У поведінці спостерігається різкість, брутальність, тому дуже часто дорослі вважають, що допустили якісь промахи у вихованні. Ця стадія починається із 3,2 – 3,5 років

Спілкування і мова: спілкування з однолітками для них важке. У мовному спілкуванні часто спостерігаються хвастощі. Часто можуть називати один одного "дура", "дурень". З'являються прізвиська, дразнили. Яскравий інтерес проявляється до мови, до слів. Вони починають сполучати знайоме слово з незнайомим, з’являється прагнення до питань. Якщо немає співрозмовника – дитина розмовляє сама із собою, діти дуже прив'язані до матері, яка є центром світу. Відношення до матері тепле, уважне.

Діяльність та пізнавальна активність: діти дуже люблять грати з однолітками, але прагнуть забрати іграшку у свого товариша й вважають, що ця іграшка належить тільки йому. Ставитися до цього потрібно спокійно, але пояснювати, що ця річ не його. Спостерігається повна байдужність до того, що вона скривдила свого товариша, дій у діяльності дитина ніколи не передбачає. Вона не знає, що вона намалює, зліпить, побудує.

Емоційно-вольова сфера: спостерігається емоційна неврівноваженість дитини, часто бувають емоційні крайності – сильно переживає невдачу, різко змінюється настрій до позитивних емоцій. Спостерігається висока емоційна активність, часті скарги. З'являється інтерес до перебільшення. З'являється нестриманість. Не можна жадати від дітей цього віку швидкого й обов'язкового виконання якоїсь дії – і це те, про що треба пам’ятати батькам.

Основні досягнення 4 років

1. Активне формування особистісних якостей дитини, розвиток та проявлення позитивних і негативних рис характеру, які були закладені у період кризи 3-х років.

2. Якісні зміни в становленні взаємовідносин із однолітками, прагнення до колективних видів діяльності, активне усвідомлення норм і правил соціально-суспільних взаємовідносин.

3. Розвиток культури спілкування із дорослим, вміння слухати і чути співрозмовника, вести активний діалог.

4. Сенситивний період виникнення і розвитку сюжетно-рольової гри, основним змістом якої є моделювання відносин між людьми, прагнення до об’єднання у ігрові підгрупи по 3 -5 чоловік при творчої взаємодії з дорослим.

5. Бурхливий розвиток допитливості, прагнення до пізнання нового.

6. Прояви зачатків логічного мислення в елементарній дослідницької діяльності, яка проводиться дітьми за власною ініціативою з метою пізнання оточуючого (досліди та експерименти з природними об’єктами, самостійні висновки і аналіз.

7. Активний розвиток, проявлення інтересів та здібностей дитини. Прагнення до самореалізації задоволення особистісних притягань.

8. Початковий етап формування довільних форм запам’ятання і розвиток творчого уявлення.

Центральною функцією, що визначає всі інші процеси, стає пам'ять. До 3 років дитина розвивалася за рахунок сприйняття зовнішнього світу, тобто вона була цілком у владі середовища, була ним керована. На четвертому році життя завдяки пам'яті, життєвому досвіду дитина починає здобувати своє «Я», стає досить незалежною від оточення. Разом із психічним дозріванням відбувається стрімкий фізичний розвиток особистості. Дитина не тільки усвідомлює себе, але й здатна фізично забезпечити собі незалежність у пересуванні, в обслуговуванні себе.

Усе це виражається в «кризі 3 років», яка характеризується такими симптомами.

1. Негативізм — це не просто неслухняність або небажання виконувати вказівки дорослого, а прагнення все робити навпаки, усупереч проханням або вимогам старших. Дитина може не зробити щось тільки тому, що її про це попросили. Часто таке прагнення завдає шкоди й власним інтересам дитини. За яскравої форми негативізму дитина заперечує все, що говорить їй дорослий. Як тільки дорослий погоджується з нею, вона відразу змінює власну «думку» на протилежну. Дитина нібито випробовує в спілкуванні слово «ні», освоює багатий спектр людських відносин.

2. Упертість — дитина наполягає на своєму не тому, що їй чогось дуже хочеться в цей момент, а тому, що вона це зажадала. Дитина ніби перевіряє, чи може вона щось вимагати та чи виконають цю вимогу.

Упертість варто відрізняти від наполегливості. Раніше дитина була під владою афектів, щохвилинних бажань і наполегливо цього домагалася, вона була нібито зачарована предметом і її до нього «тягло», а ступінь наполегливості виражався в силі, із якою дитина прагнула до предмета, у концентрації уваги на цьому предметі. Мотивом упертості є те, що дитина зв'язана тільки своїм первісним рішенням і нізащо не хоче від нього відступати.

3. Норовливість — це центральний симптом для «кризи З років». Від негативізму норовливість відрізняється тим, що вона безособова. Негативізм завжди спрямований проти дорослого, який у цей момент спонукає дитину до тієї або іншої дії, а норовливість, у свою чергу, спрямована проти норм поведінки, установлених для дитини. Тут позначається «норовлива установка» стосовно всього способу життя, що склався до 3 років, до норм, які пропонуються, до іграшок, що цікавили колись.

Від звичайної недостатньої піддатливості дитини норовливість відрізняється тенденційністю. Дитина бунтує, її незадоволене, зухвале «Та ну!» виражає тенденцію в тому розумінні, що воно дійсно пройняте прихованим бунтом проти того, із чим дитина мала справу раніше.

4. Свавілля — дитина все хоче робити сама, відмовляється від допомоги дорослих і домагається самостійності там, де їй ще не вистачає вмінь.

Три наступні симптоми мають другорядне значення.

5. Протест-бунт — уся поведінка дитини набуває рис протесту, начебто дитина перебуває в стані війни з оточуючими, у постійному конфлікті з ними. Постійні дитячі сварки з батьками стають звичайним явищем.

6. Знецінювання дитиною особистості близьких. Малюк може почати ображати матір або батька лайливими словами, які раніше ніколи не вживав. Він раптом різко змінює ставлення до своїх іграшок, замахується на них, начебто вони живі, відмовляється грати з ними. У його лексиконі з'являються слова й терміни, що позначають тільки негативне, і все це стосується речей, які самі по собі жодних неприємностей не завдають.

7. Деспотизм або ревнощі. Цей двоїстий симптом проявляється в різних родинах по-різному. У родині з єдиною дитиною зустрічається прагнення малюка до деспотизму. У нього з'являється бажання виявити деспотичну владу стосовно оточуючих. Так, мати не повинна йти з дому, вона має сидіти в кімнаті, як дитина цього вимагає. Їй повинні дістати все, чого вона вимагає. Дитина намагається повернути той стан, який був у ранньому дитинстві, коли фактично виконувалися всі її бажання.

У родині ж із кількома дітьми цей симптом називається симптомом ревнощів: стосовно молодших або старших дітей. У цьому випадку виявляється та ж тенденція до панування, деспотизму, до влади — як наслідок ревнивого ставлення до інших дітей.

Криза проявляється як бунт проти авторитарного виховання: це нібито протест дитини, що вимагає самостійності, яка переросла ті норми й форми опіки, що склалися в ранньому віці. Дитина дуже мала, і їй здається, що говорити «ні» і бути особистістю — це одне й те саме. Освоюючи саме такі форми поведінки, дитина намагається виявити себе як особистість. Ми хочемо ще раз підкреслити, що «криза 3 років» є складним, але нормальним періодом у житті будь-якої дитини. Дитина опановує нові, більш дорослі форми поведінки, і ми повинні з розумінням і турботою ставитися до маленької людини, що пізнає саму себе.

Дитина має бути впевнена в тому, що, як би вона себе не поводила, її завжди любитимуть і ніколи не покинуть. Поважайте ту мужність, що потрібна дитині, яка переживає першу кризу самопізнання. Треба намагатися ставитися до цього з певною часткою гумору й розсудливістю, тоді дитина незабаром зрозуміє, що самостійність вимагає більшого ніж просто цілковитого заперечення.

Так, Ле Шан пропонує зробити слово «ні» для всіх розвагою та грою. Воно втратить свою небезпеку, якщо мама скаже «ні» до того, як його вимовить малюк. Наприклад, мама запитує: «Як щодо того, щоб з'їсти трохи риби на сніданок, Петрику?», а потім, кривляючись, відповідає за сина: «Ні! Ні! Ні!» Або коли батьки кажуть «ні» у відповідь на все, що їм говорить дитина. Тим самим вони звертають увагу дитини на те, що для її розвитку буде краще, якщо вона обере іншу лінію поведінки, а не цю безглузду позицію заперечення.

Можна дати дитині «зворотну інструкцію»: «Тобі категорично забороняється за будь-яких обставин чистити зуби, і тобі не можна лягати спати до півночі!». Якщо це вимовляється з доброю усмішкою, такий метод виховання тільки зміцнює батьківський авторитет і приводить до позитивних результатів. Паралельно дитина опановує розуміння умовності заборон, те, що до заборон слід підходити усвідомлено.

Крім цих заходів, необхідно усвідомити, що настав час для більш самостійного вибору дитини, для надання їй більших можливостей, щоб визначити, ким є ця маленька людина і що їй потрібно. Треба показати дитині, що ви розумієте: вона відшукує власну особистість, у якої розширюються права й привілеї. Малюк, звичайно, розуміє, що перехід від безпорадної дитини до відповідального за власні вчинки дорослого потребує тривалого часу, але дорослі можуть допомогти їй прийти до цього розуміння швидше.

Наприклад, можна використати такі фрази:

«Ти ще не настільки дорослий, щоб переходити через дорогу самостійно, але ти вже досить дорослий, щоб самому вибирати, що будеш їсти на сніданок: вівсяні пластівці або яєчню з ковбасою».

«Ти ще не настільки дорослий, щоб вирішувати, коли тобі лягати спати, але ти вже досить дорослий, щоб вибирати, де ти будеш грати вдень: надворі або вдома» і т. ін.

За умови уважного, мудрого й турботливого ставлення до дитини вона може не проявляти настільки гострих форм негативної поведінки або швидко їх переборює.

Освоюючи негативні форми поведінки, дитина не тільки в майбутньому зможе сказати «ні» торговцеві наркотиками, «ні» — участі в бійці.

За сприятливим виходом із «кризи 3 років» дитина вступає в зовсім нові стосунки з батьками. У неї з'являється гордість за власні досягнення. Це виражається в певному комплексі поведінки:

1) у прагненні до досягнення результату своєї діяльності: діти не просто маніпулюють предметами, але наполегливо шукають потрібний спосіб розв'язання завдання. Невдача, як правило, не призводить до відмови від задуманого — діти не змінюють своїх намірів і кінцевої мети;

2) досягнувши бажаного, діти прагнуть відразу продемонструвати власні зусилля дорослому, без схвалення якого ці зусилля значною мірою втрачають свою цінність (негативне або байдуже ставлення дорослого до їхнього результату може образити й навіть уразити психіку дитини);

3) у загостреному почутті власної гідності, що виражається в підвищеній уразливості й чутливості до визнання власних досягнень, емоційних спалахах через дрібниці, у пустощах і перебільшенні власних успіхів.

Однак варто враховувати, що індивідуальні відхилення можуть сягати 5—6 місяців у той або інший бік, і це нормально.

Успішно подолавши «кризу 3 років», дитина до 4 років здатна опанувати не лише тіло, але й голос: мова стає чіткою, ясною. Вона вже вміє спілкуватися, добре викладає власні думки.

Дитина обожнює грати «у дорослих» або працювати «не насправді», як дорослі. Вона грає і з однолітками, але гра з дорослими для неї, як і раніше, є найвищою радістю. Це дозволяє батькам і вихователям ефективно брати участь у діяльності дитини та скеровувати її в потрібне русло. Дитина в цьому віці завдяки унікальній можливості буквально всмоктувати величезну кількість інформації про зовнішній світ має потребу в мудрому вчителі. Для повноцінного формування дитини необхідне постійне вміле керівництво з боку дорослих, які знають особливості розвитку психічних і фізичних процесів дітей і здатні формувати їх грамотно й дбайливо.

Мета:

Вивчити рівень освіти батьків в їх відношенні до розвитку дитини.

Завдання:

Виявити "проблемних" батьків, яким потрібно надати допомогу у вихованні дитини в сім'ї.

Шукати ефективні форми взаємодії з батьками та впливу на них.

Створити атмосферу творчості, небайдужого ставлення батьків до власної дитини.

Пробудити у батьків прояв уваги, тепла і участі у розвитку особистості дитини.

Анкета.

1. Хто з батьків бере активну участь у вихованні дитини?

а) Мама.

б) Тато.

в) Обоє батьків.

г) Ваш варіант відповіді.

2. Виховання дитини в сім'ї для Вас це:

а) Активну участь в розвитку особистості дитини.

б) Повне усунення від питань, пов'язаних з особистісним розвитком дитини.

в) Є єдиним способом самореалізації.

г) Ваш варіант відповіді

3. Чи Ви читаєте спеціалізовані журнали для батьків або статті в інтернеті, пов'язані з вихованням дитини?

а) Так.

б) Ні.

в) Іноді.

4. Чи знайомі Ви з Конвенцією про права дитини?

а) Ознайомлений(а)

б)Не знайомий(а)

в)Не чув(а) про існування.

5. Чи маєте Ви уявлення про існування Сімейного кодексу? Якщо так, то вкажіть свої права по відношенню до дитини.

6.Кого Ви вважаєте більш відповідальним за виховання дитини?

а) Дошкільна освітня установа.

б) Батьків.

в) В рівній мірі батьків та працівників закладів освіти.

г) Ваш варіант відповіді.

7. Чи зацікавлені Ви в участі в самодіяльності дитячого саду?

а) Так.

б) Ні.

в) Інколи можу взяти участь.

г) Ваш варіант відповіді.

8. Хотіли б ви отримувати консультації з питань розвитку особистості дитини від працівників дитячого садка?

а) Так.

б) Ні.

в) Іноді.

г) Ваш варіант відповіді.

9. Аналізуєте ви рівень розвитку вашої дитини відповідно до її віку?

а) постійно Аналізую.

б) Не аналізую ніколи.

в) Аналізую іноді.

г) Ніколи не зраджував(а) цього значення.

д) Ваш варіант відповіді.

10. Чи вважаєте Ви потрібним проведення спільних зустрічей з працівниками освітнього закладу з метою обміну досвідом в питаннях, що стосуються розвитку особистості дитини?

а) Так.

б) Ні.

в) Важко відповісти.

г) Ваш варіант відповіді.

Анкета для батьків.

Моя дитина ____________________________________________

1. Хто з батьків бере активну участь у вихованні дитини?

а) Мама.

б) Тато.

в) Обоє батьків.

г) Ваш варіант відповіді.

2. Виховання дитини в сім'ї для Вас це:

а) Активну участь в розвитку особистості дитини.

б) Повне усунення від питань, пов'язаних з особистісним розвитком дитини.

в) Є єдиним способом самореалізації.

г) Ваш варіант відповіді.

3. Чи Ви читаєте спеціалізовані журнали для батьків або статті в інтернеті, пов'язані з вихованням дитини?

а) Так.

б) Ні.

в) Іноді.

4. Чи знайомі Ви з Конвенцією про права дитини?

а) Ознайомлений(а)

б)Не знайомий(а)

в)Не чув(а) про існування.

5. Чи маєте Ви уявлення про існування Сімейного кодексу? Якщо так, то вкажіть свої права по відношенню до дитини.

6.Кого Ви вважаєте більш відповідальним за виховання дитини?

а) Дошкільна освітня установа.

б) Батьків.

в) В рівній мірі батьків та працівників закладів освіти.

г) Ваш варіант відповіді.

-------------------------------------------------

7. Чи зацікавлені Ви в участі в самодіяльності дитячого саду?

а) Так.

б) Ні.

в) Інколи можу взяти участь.

г) Ваш варіант відповіді.

8. Хотіли б ви отримувати консультації з питань розвитку особистості дитини від працівників дитячого садка?

а) Так.

б) Ні.

в) Іноді.

г) Ваш варіант відповіді.

9. Аналізуєте ви рівень розвитку вашої дитини відповідно до її віку?

а) постійно Аналізую.

б) Не аналізую ніколи.

в) Аналізую іноді.

г) Ніколи не зраджував(а) цього значення.

д) Ваш варіант відповіді.

10. Чи вважаєте Ви потрібним проведення спільних зустрічей з працівниками освітнього закладу з метою обміну досвідом в питаннях, що стосуються розвитку особистості дитини?

а) Так.

б) Ні.

в) Важко відповісти.

г) Ваш варіант відповіді.

Десять порад батькам від медсестри

Порада 1. З усіх питань щодо здоров’я вашої дитини слід звертатися до лікаря-педіатра, який призначає лікування або при необхідності направляє дитину на обстеження до інших лікарів-фахівців. В особливих випадках, щоб не було затримки термінів початку лікування, при появі перших характерних ознак захворювань рекомендується відразу звертатися до фахівця в даній галузі медицини.

Порада 2.Якщо ви помічаєте, що ваша дитина у колі своїх однолітків відрізняється незручністю рухів, поганою промовою, якщо у неї бувають непритомність, запаморочення, головні болі, блювота, її закачує у транспорті, необхідно проконсультувати дитину у невропатолога.

Порада 3. Зверніть увагу на поведінку дитини: надмірна рухливість, гіперзбудливість або, навпаки, млявість, стомлюваність, плаксивість, страхи, порушений сон, нав’язливі руху – це найбільш поширені симптоми психічної напруги ще слабкої нервової системи дитини-дошкільника. При появі цих ознак обов’язково слід показати дитину дитячому психіатру.

Порада 4. Ваша дитина часто перепитує або не завжди реагує на звернену до неї мову, у неї бувають часті ангіни, втрата голосу, кашель, постійний нежить, якщо дитина спить з відкритим ротом, хропе уві сні, гугнявить при розмові – проконсультуйте дитину у ЛОР-лікаря ( отоларинголога).

Порада 5. Якщо у дитини поганий апетит, часто виникає нудота, блювота, порушення стільця (запор, рідкий стілець), болі в животі (до їжі, після їжі), слід звернутися за кваліфікованою допомогою до лікаря-гастроентеролога.

Порада 6.Звернення за консультацією лікаря-алерголога необхідно в тих випадках, якщо в дошкільному періоді у дитини виникає реакція (висип, набряк, утруднене дихання, раптовий нежить, чхання) на якусь їжу, запахи, пилок квітів, ліки, щеплення.

Порада 7. Запалення шкіри на різних ділянках тіла (частіше на руках і ногах), що супроводжується почервонінням, сверблячкою, лущенням, ексудацією – можливо, це ознаки хронічного дерматиту або екземи, вилікувати які допоможе лікар-дерматолог. До дерматолога слід звертатися за будь-яких видимих​​змін стану шкірних покривів, нігтів, волосся.

Порада 8. Якщо ви помічаєте, що дитина прищурює повіки, коли розглядає віддалені предмети, або низько нахиляється над листом альбому або книги, близько сідає до екрану телевізора, якщо вона здалеку (з відстані 5 метрів) не розрізняє дрібні (до 1 см в діаметрі) предмети, необхідно перевірити гостроту зору вашої дитини – зверніться до окуліста (офтальмолога).

Порада 9. Постійно звертайте увагу на поставу дитини: при ходьбі вона сутулиться, у неї одне плече нижче іншого, лопатки сильно виступають при випрямленій спині; сидячи на стільці, вона помітно прогинається в ту чи іншу сторону, намагається часто міняти позу, низько нахиляється (майже лягає на стіл) під час малювання і т.п. – Обстеження стану хребта повинен зробити фахівець-ортопед.

Порада 10. Не забувайте про необхідність обов’язкових профілактичних оглядів вашої дитини наступними фахівцями: ендокринологом (попередження захворювань щитовидної залози, діабету, ожиріння, порушень росту), хірургом (виявлення вроджених аномалій), стоматологом (виявлення і лікування карієсу), кардіологом (діагностика порушень функції серця і судин ), логопедом (порушення мови і сприйняття звуків).

ГРАФІК РОБОТИ консультативного центру для батьків

Перша середа місяця - з 15-00 до 16-30

Як говорить українська народна мудрість: «Хороші діти — спо­кійна старість, лихі діти старість перетворюють на пекло». А бать­ківська мудрість стає духовним надбанням дітей: сімейні стосунки, побудовані на любові та розумній вимогливості батька і матері, самі стають величезною виховною силою.

Поради пожежного ГасивогонькаЯкщо ти виявив витік газу:не включай електрику;не користуйся сірниками; не користуйся відкритим вогнем;провітри приміщення; перекрий крани газоподачі;виклич аварійну службу по телефону 104.При наближенні грози необхідно негайно вимкнути електроприлади. Найбільш вогненебезпечні такі матеріали:поролон — під час його горіння виділяються дуже токсичні гази;целулоїд — інтенсивно горить.Різні круп'яні вироби, борошно, сушені плоди і ягоди, масло, жири відносяться до пожежонебезпечних. Особливо легко займається пил, що літає в повітрі. Змішавшись з названими продуктами, пил може навіть вибухнути! Увага! Загасити палаючий газ дуже важко. Не можна робити цього водою: горюча рідина легша і, піднімаючись на поверхню води, продовжує палати. Треба припинити доступ повітря: щільно накрити вогонь товстою ковдрою і притоптати зверху ногами. Можна засипати його піском, землею. Вогонь на навколишніх предметах заливають водою.

Літо - час оздоровлення дітей. Дійсно оздоровлювальним періодом літо стане за умов, якщо поряд із фізичним гартом подбаємо і про повноцінне загартування повітрям сонцем, водою.

Сонце, повітря і вода - ефективні засоби, але використовувати їх слід уміле строго дозовано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я, емоцій дитини. Про те, наскільки ефективно буде організовано оздоровлення, свідчитимуть динаміка антропометричних змін (вага, зріст), стан здоров’я і просто бадьорий, веселий настрій дитини.

Яким повинен бути літній день? Це - ігри, розваги, спостереження, праця в природі. Це активний рух, загартувальні процедури, піші переходи, спілкування з живою природо яка вчить розуміти її красу і зміцнює паростки доброти. Це - лялькові театри, концерти, вікторини, інсценівки, драматизація казок на сонячних галявин співання пісень, веселі танці тощо. Це всі ті радощі, які може дати літо, і діти тішать ним сповна.

Ось так зустріли літо діти нашого садочка!

/Files/images/IMG_3658.JPG

/Files/images/IMG_3636.JPG

/Files/images/IMG_3663.JPG

/Files/images/IMG_1867.JPG

/Files/images/IMG_1757.JPG

ЗАТВЕРДЖЕНО


Наказ Міністерства освіти і науки України

20 квітня 2015 року № 446

Гранично допустиме навчальне навантаження на дитину

у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності

Орієнтовні види діяльності за освітніми лініями Орієнтовна кількість занять на тиждень за віковими групами
раннього віку (від 1 до 2 років) перша молодша (від 2 до 3 років) друга молодша (від 3 до 4 років) середня (від 4 до 5 років) старша (від 5 до 6 (7) років)
Ознайомлення із соціумом 1 1 2 2 3
Ознайомлення з природним довкіллям 1 1 1 1 2
Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо) 3 4 4 5 5
Сенсорний розвиток 2 2 - - -
Логіко-математичний розвиток - - 1 1 2
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2 2 3 3 3
Здоров’я та фізичний розвиток* 2 2 3 3 3
Загальна кількість занять на тиждень 9 10 11 12 15
Додаткові освітні послуги на вибір батьків - - 3 4 5
Максимальна кількість занять на тиждень 9 10 14 16 20
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах) ** 1,3 1,4 3,5 5,3 8,3
Кiлькiсть переглядiв: 257

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.